Наприкінці 19-го – початку 20-го століття українські землі Донбасу були символом неймовірного багатства. Тут здобували капітали, і цілі вулиці з заводами, житловими будинками, крамницями та лікарнями виростали, немов за помахом чарівної палички.

Це були часи "залізної гарячки" – саме так називали ту добу і порівнювали її з каліфорнійською золотою лихоманкою.

І саме цю історію бурхливого становлення промисловості на Донбасі потім намагалася стерти радянська влада. Бо інакше виходило б, що промисловий гігант, яким ми його знали дотепер, насправді виник не тільки завдяки радянській індустріалізації. Він сягав корінням у 19-е століття й будувався руками відчайдушних мрійників і розважливих прагматиків, які саме на українській землі побачили для себе нові можливості.

Та історія Донбасу, яку щодня намагаються стерти – тепер вже російськими мінами і ракетами, має неабияке відношення і до Європи. Деякі країни намагалися про неї забути – спогади занадто травмуючі, а деякі підтримують пам'ять про ті десятиліття досі.

Реконструювали цю історію ми на основі матеріалів завідувачки відділу наукових досліджень історії України ХІV – початку ХХ століття Дніпропетровського національного історичного музею імені Яворницького Валентини Лазебник та інтерв'ю з нею і з істориком, учасником ініціативи "ДЕ НЕ ДЕ" Леонідом Марущаком.

Автор - Рустем Халілов

Читає Дмитро Волковінський