Війна – це справжня катастрофа для природи. Вона проявляється у спалених лісах, забруднених на багато років ґрунтах, окупованих заповідниках і так далі. Це багато мільярдів доларів економічних збитків, які допомагають осягнути масштаби шкоди тим, кого доля природи хвилює не надто сильно.

Це з одного боку.

А з іншого – війна нарешті змусила звернути увагу на нашу природу. Ще б пак, адже злочини проти неї зайвий раз доводять, що від росіян годі чекати чогось не те що хорошого, але й нормального. Росіяни вони і є росіяни.

Але річ у тім, що проблеми в української природи були задовго до початку війни. А їхньою безпосередньою причиною були аж ніяк не росіяни, а наші українські громадяни. Це вони розорювали останні ділянки дикого степу, вирубували праліси, осушували болота заради видобутку бурштину та й, зрештою, банально залишали після себе купи сміття на березі річки чи на лісовій галявині.

У багатьох випадках вони робили і продовжують роботи це, буцімто заради благої мети – розвитку туризму, створення робочих місць та економічного зростання.

Це наштовхує на неприємну думку, що принаймні деякі українці у своєму ставленні до довкілля не надто відрізняються від росіян.

Зокрема про це ми й поговорили у черговому випуску “Головної обсерваторії” з Олексієм Василюком – природоохоронцем та головою ГО "Українська природоохоронна група".

Крім того, із випуску можна дізнатися про те,

- які наслідки війни для заповідників та національних парків, що були окуповані або опинилися в зоні бойових дій;

- що буде після нашої перемоги з природними територіями, які постраждали через бойові дії;

- чому російські поля після війни на деякий час можуть стати українськими;

- що означає новий термін WarWilding.