У жовтні минулого року увага усього світу прикипіла до протистояння між Ізраїлем та ХАМАС - бойовим угрупованням, яке підтримує Іран. Уже тоді посадовці й міжнародні експерти закликали до якнайшвидшого “мирного рішення”, аби не дати масштабнішому конфлікту розгорітися у дуже схильному до цього регіоні. Однак, схоже, так не вийшло: війна в Газі усе ще триває, до цього додалися й атаки по території Ізраїлю з боку ліванської Хезболли, обстріли єменськими хуситами суден на торговельних шляхах у Червоному морі, обміни ракетними ударами між Іраном та Пакистаном.

За місяці загострення довкола Гази стало зрозуміло, що напруження на Близькому сході поступово трансформується з палестинської війни в іранську. Адже саме Іран перебирає на себе функцію головного регіонального дестабілізатора та ініціативу щодо посування “червоних ліній” усе далі й далі. Однак де він зупиниться? І що може стати останньою краплею, яка все ж розпалить велику війну, яка охопить регіон? А ще - на кого Тегеран робитиме ставку у цій боротьбі, що розгортається? Адже ХАМАС серйозно втратив військову могутність внаслідок наземної операції Ізраїлю в Газі, а США та Британія здійснюють удари по цілях єменських хуситів, яких теж діють за підтримки Ірану.

Близький Схід здається дуже далекою і, можливо, не до кінця зрозумілою нам через релігійні, культурні й політичні особливості частиною світу. Однак варто нагадати, що допомога Ізраїлю з боку США, його головного союзника, нині застрягла у Конгресі США у тому ж пакеті, що й допомога Україні. А подальша ескалація в Червоному морі резонно ставить питання руба: чи вистачить у західних союзників Києва сил та засобів на ще одну повномасштабну війну? Розбираємося в актуальній картині Близького сходу у новому випуску подкасту “світ не sweet” із заступником директора Центру близькосхідних досліджень Сергієм Даниловим.