Верховна рада підтримала ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами. більш відомої як Стамбульська конвенція.

Стамбульська конвенція юридично зобов'язує створити правову базу для боротьби з насильством щодо жінок. Країни, що приєдналися до конвенції, повинні криміналізувати психологічне насильство, переслідування, фізичне і сексуальне насильство, примусовий шлюб, примусові аборти і стерилізацію.

Документ підписали 46 країн і Євросоюз. Проте ще 10 (до нинішнього голосування і Україна), не ратифікували цю угоду. Стамбульська конвенція була підписана Україною ще у 2011 році, але її ратифікація відкладалася через протести церков та консервативних політиків проти вжитого у ній терміну "гендер".

Це рішення, що відкладалося багато років було особливо важливими для Нідерландів та Швеції, двох країн-скептиків, які зрештою погодилися підтримати статус кандидата для України.

У новому епізоді подкасту “Кляті питання” разом з головою громадського альянсу "Політична дія жінок” Іриною Тишко говоримо про те, що таке Стамбульська конвенція, чому її так довго не могли прийняти, що вона має змінити та чи дійсно вона руйнує “інститут сім’ї”, як це вважають її противники.