У випуску — про феномен фільму «Яремчук. Незрівнянний світ краси», що допоміг відродити інтерес до творчості Назарія Яремчука, як радіо та музичні редактори долали цензуру та чому українська радянська естрада надихає сучасних слухачів.

Документальна кінострічка «Яремчук. Незрівнянний світ краси» в кінотеатрах отримала касові збори, що в кілька разів перевищили витрати на виробництво фільму. Що стало каталізатором нового спалаху популярності співака? Як українська музика пережила радянську цензуру та чому молоде покоління сьогодні відкриває для себе спадщину, про яку колись забули — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Філом Пухарєвим, українським журналістом і музичним оглядачем.

А також про роль державних радіо- та телевізійних платформ у популяризації української музики, чому оцифрування архівів української поп-музики є ключем до збереження нашої культурної пам’яті та як виживати в радянському просторі, зберігаючи автентичність.

00:00 «Люди почали шукати альтернативу: що ж може бути круте українське»;

03:38 «В українській поп-музиці радянського періоду небагато дисидентства, на відміну від літератури»;

06:48 «На концертах доводилося виконувати не свої пісні»;

09:29 «Говорити, що “дядько перевзувся” або став проросійським співаком — не дуже коректно»;

10:51 «А чия Софія Ротару? Вона — радянська»;

13:44 «Навіть коли вони вже стали всесоюзними зірками, їх усе одно утискали»;

15:58 «Основним каналом розповсюдження музики було “Українське радіо”»;

24:14 «Усі асоціюють “Червону руту” з Софією Ротару, хоча початково це була версія “Смерічки”»;

29:50 «Українці продовжують існувати й українцям потрібна українська музика, український контент, українці слухатимуть Яремчука».