22-24 серпня Південно-Африканська республіка приймала саміт БРІКС - Бразилії, Росії, Індії, Китаю й ПАР. Фізично на саміт цього обʼєнання приїхали лідери лише чотирьох країн: президент Росії, який перебуває під загрозою арешту у звʼязку з виданим у березні Міжнародним кримінальним судом ордером, не приїхав.

Головним підсумком цієї зустрічі стало рішення про розширення БРІКС - спільноти країн, яка колись обʼєдналася насамперед на основі бажання економічної взаємовигоди. Але схоже, що у логіці обрання нових членів, яких кличуть долучитися до БРІКС, є не лише економічна, а й політична мотивація.

З першого січня 2024 року долучитися до БРІКС запросили шість країн: Аргентину, Ефіопію, Єгипет, Іран, ОАЕ і Саудівську Аравію. Але як збагнути критерії відбору країн? І чи означає такий крок розширення, що БРІКС хоче зафіксувати нове розуміння країн Глобального Півдня, ба більше - створити блок на противагу західному світу?

Це не очевидно на перший погляд, але для України на саміті теж прозвучали важливі сигнали, зокрема - про сприйняття російської агресії. Та як розуміти ситуацію, коли з одного боку більшість нинішніх і майбутніх учасників БРІКС лишаються показово нейтральними до війни, а водночас - дають місце Росії за столом переговорів на саміті?

Про це, а також про позицію Південно-Африканської республіки щодо цих подій, у цьому випуску подкасту "світ не sweet" розповідає пані надзвичайний та повноважний посол України в ПАР Любов Абравітова.