У своєму новому фільмі «Фрагменти льоду» Марія Стоянова занурює нас у світ заборонених спогадів і радянського несвідомого, яке прагнуло західного процвітання, витісненого пропагандою в царину міфу. Використовуючи відеощоденники свого батька, фігуриста київського ансамблю «Балет на льоду», вона створює вражаючу подорож у минуле, де час немовби зупинився. Фільм, змонтований із 15 відеокасет, охоплює період з 1986 по 1994 рік і демонструє життя, сповнене руху, але водночас застигле у льодовому просторі історії. Режисерка рефлексує над роллю відео як метафори зупиненої, мов у крижаному царстві, історії, що донині тримає нас у своїй холодній пастці.

Текстову версію читайте тут. Автор — Дмитро Десятерик.