Немає кращого способу дізнатися, що таке Свидовець, ніж побувати там самому і побачити на власні очі.

Можна, звісно, сказати, що це гори – українські Карпати. Але Свидовець відрізняється від Ґорґан, Чорногори чи Мармаросів. Можна сказати, що там багато озер, але ці озера дуже відрізняються від тих, що можна побачити на рівнинній частині України. Можна сказати, що тут ростуть праліси, але вони також не схожі на переважну більшість лісів нашої країни, які бачив кожен з нас.

Але цілком імовірно, що лише за кілька років побачити справжній Свидовець можна буде тільки на світлинах чи у VR-окулярах. А на його місці виросте не просто гірськолижний курорт, а ціле місто, здатне одночасно розмістити у себе кількадесят тисяч туристів.

На них чекатимуть ресторани, бари, гучні нічні клуби і, звісно ж, гірськолижні траси. Щоправда, снігу може не бути. Навіть штучного. Адже планета потерпає від кліматичної катастрофи, яка тільки набирає обертів. Серед її причин, в тому числі, є і знищення дикої природи. Такої, яка сьогодні все ще є на Свидовці.

Всі розмови про те, що гірськолижний мегакурорт можна буде "якось так" вписати в дику природу – наївні. Приблизно з тим же успіхом у квартиру в багатоповерховому будинку можна вписати птахоферму чи майстерню для ремонту автомобілів.

Численні види птахів, рисі, а також ведмеді, яких на всю Україну в дикій природі є не більше 300 особин, залишаться без свого дому. Іншими словами, вимруть.

Якщо це станеться, повернути природу Свидовця не зможе ніхто. Можна посіяти газон, посадити сад чи навіть парк, але справжня дика природа – неймовірно складна екосистема, яка утворюється упродовж тисяч років.

Такий сценарій для Свидовця цілком реальний, але, на щастя, поки що не є невідворотнім.

Про те як і заради чого його треба відвернути, говоримо у першому випуску "Головної обсерваторії" з Єгором Гриником, біологом ГО "Українська природоохоронна група".