Ім'я Бориса Джонсона в Україні й досі згадують із теплотою та вдячністю за підтримку, яку Велика Британія надала Україні на початку повномасштабного вторгнення Росії (та й після неї). А в Росії — як не дивно, досі використовують для своєї пропаганди (мовляв, через нього в уяві московського МЗС зірвалось "перемир'я" між РФ та Україною).

Британія багато в чому відіграла лідерську роль у підтримці України в останні місяці. Західні РСЗВ, танки, далекобійні ракети — усе це британці передавали першими, підштовхуючи до подібного кроку решту союзників, включно зі США. І тоді як у деяких європейських країнах все частіше чути сумніви в необхідності зберігати підтримку Києва, британське суспільство й політикум зберігають твердий консенсус.

Наскільки підтримка Лондоном Києва стала випадковістю? Як розвивались за останні роки британсько-українські відносини та як їх можна покращити ще більше? І, звісно, що означає двостороння угода про безпеку, яку президент Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Ріші Сунак підписали 12 січня — знову ж таки, це перша подібна угода для України?

Поговорити про це в подкасті "світ не sweet" ми запросили Єгора Брайляна — кандидата історичних наук, члена Королівського історичного товариства (Лондон), аналітика Центру досліджень "Детектора медіа", та Олександра Краєва — експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма", який досліджує Британію та британсько-українські відносини.