Рік, що минає, став не лише черговим роком геноцидальної війни Росії проти України, а й роком чергового випробування на міцність наших відносин зі східноєвропейськими сусідами.

Попередня влада Польщі в особі "Права й справедливості", попри неоціненну допомогу Варшави Києву за час повномасштабного вторгнення, не цуралась іти на відкритий конфлікт із Україною — від заборони імпорту сільгосппродукції до блокади кордону. Прихід до влади коаліції на чолі з Дональдом Туском, попри очікування, не вирішив ці проблеми водномить.

У Словаччині, яка приємно здивувала українців активною військовою підтримкою, під кінець року в прем'єрське крісло сів Роберт Фіцо. Він не лише обіцяв не дати Україні "ані патрона", а й відверто озвучує проросійські тези — на кшталт про те, що вступ України до НАТО стане початком "Третьої світової".

А українсько-угорські відносини в останні роки, здається, перебувають у стані перманентної кризи, і не в останню чергу — через те, що Будапешт єдиним із країн ЄС продовжує підтримувати відносини з Росією, а угорські політики не цураються відверто образливої риторики в бік української влади.

Яким був цей непростий рік відносин України зі східними сусідами й чого очікувати в перспективі, чи можна порозумітись зі, здавалось би, проросійськими лідерами в Будапешті й Братиславі — у фінальному для 2023 року випуску "світ не sweet" говоримо з директором Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитром Тужанським.