У це мало хто вірив - але диво сталося: лідери ЄС ухвалили рішення про початок переговорів про вступ України до Євросоюзу. Найбільшою перепоною - адже у згоді 26 держав-членів ЄС сумнівів особливо не було - мала стати позиція 27-ї, Угорщини, а точніше її премʼєра Віктора Орбана. Однак несподівано зʼясувалося, що на час голосування (а рішення мало бути ухвалене одноголосне) Орбан добровільно залишив залу засідань - таким чином, дозволив погодити початок переговорів без свого вето. Після цього інші лідери узялися наввипередки розповідати історії про те, як запропонували угорському премʼєру чи то вийти "попити кави", чи просто вказали на двері.

Про те, що до останнього певності у позитивному рішенні не було, свідчила й інтрига з візитом президента Володимира Зеленського на саміт Євроради. Його, врешті, не було в Брюсселі, однак схоже, надія на запрошення залишалася: у час, коли лідери ЄС голосували за початок переговорів, Зеленський перебував в Європі - буквально на відстані годинного перельоту до Брюсселя. Утім, інше важливе питання Орбан таки "перетягнув" на себе - ветував рішення про передачу Україні 50 млрд євро на чотири роки за програмою Ukraine Facility.

Чи було це намаганням хоча би в чомусь не поступитися позиції ЄС і привезти "перемогу" угорському виборцю? Що такою поведінкою Орбан намагається "виторгувати" для себе - і головне, чи є ризики, що він і надалі буде пробувати блокувати й інші рішення по Україні? Однак - як же врешті-решт він поступився своїми принципами і дозволив проголосувати за початок переговорів з Україною? Гадаємо, найкраще це можна було відчути і зрозуміти з-за лаштунків саміту Євроради, де була наша колега Валерія Пашко, журналістка Суспільного - з нею ми й обговорюємо підсумки брюссельської зустрічі у новому випуску подкасту "світ не sweet".